Історичні відомості про населений пункт

Село розташоване на відстані 18 кілометрів від районного центру м.Долини у північному напрямку. Через поселення протікає річка Тур’янка.

Перша згадка про Белеїв сягає дев’ятнадцятого століття, але знайдений на околиці кам’яний молот засвідчує, що люди тут поселилися ще в кам’яному віці. Оскільки село засноване у період панування монголо-татарського іга, то існує версія, що назва Белеїв походить від імені татарського воєначальника. Серед жителів села побутує легенда, що нібито в часи нападу татарської орди, через місцевість проходив один із загонів цих загарбників. І саме на місці нинішнього населеного пункту, в тіні віковічних дерев він зупинився на привал, під час якого татари обідали чи вечеряли. А оскільки їх проводирем був хан Бела, а він теж їв, то пізніше, коли хтось із селян, що тут поселився, говорили: «Там, де Бела їв». З того часу село дістало назву Белаїв, яка пізніше змінилась на Белеїв.

На початку двадцятого століття у селі було засновано товариство «Просвіта», сподвижниками якого були Прокіп Матійців та Іван Ярич. Згодом семеро просвітян увійшли до сільського осередку ОУН, провідником якого був Тимофій Галів.

На пам’ять борцям за волю України в селі біля церкви була насипана двоступенева могила, яка була зруйнована в 1956 році. Осередком Народного Руху в квітні 1990 року могила була відновлена. У селі відновлено також пам’ятний Хрест з приводу скасування панщини, встановлено Хрест на пам’ять про голодомор на Україні 1932-1933 років. Пам’ятником пошанували белеївці й односельчан, які загинули в роки Другої світової війни. Є в селі старовинна церква Святого Василія Великого, яка споруджена в 1864 році.

Релігійна громада: УГКЦ (о.Ярослав Савка)

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів