Четвер, 28.03.2024, 16:12 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Інформація про місто

  

Доли́на — місто районного значення, на Бойківщині, центр Долинського району Івано-Франківської області України, адміністративний центр Долинської районної ради. Умовно Долину ділять на декілька частин. Серед них Стара Долина, Загір'я, Брочків, Городок.

Заснування міста

Роком виникнення Долини вважають 979 рік, коли було відкрито соляні джерела на цій території. Легенду описали отець Теокліст в 1112 році та інженер Фелікс П'єстрак в 1900 роках, який досліджував долинське солеваріння. В легенді сказано, що в цьому регіоні панував князь Андрійович, який в горах випасав овець. Та одного разу вівці попрямували до долини, де був по́тік. Спинити їх було неможливо, тому пастухи помчали за ними і натрапили на «білі» береги потоку, які були вкриті сіллю. Та після повернення додому із великими запасами солі, князь забув дорогу до долини і був змушений довго її шукати разом із князем Ратіллою. Аж після пожертви п'яти топок солі та сорока овець богу Перуну вони знову змогли віднайти джерела і так почалося солеваріння на Долинщині.

XV-XVII століття

Стара Долина
Герб польського (1920–1939 рр.) періоду, перезатверджений у 2009 році

У XV столітті тут панували поляки. Повна назва міста була — «Вільне королівське місто Долина». Для правління король призначав старост, які були поляками і жорстоко ставились до корінного українського населення. Про утиски долинян старостами можна дізнатись із польських джерел. У 1434 році помирає Ягайло і Долина переходить до його сина короля Володислава III, а він призначає старостою міста Михайла Кастеляна із Бучача. Після земельної реформи місто відійшло до Жидачівського повіту, де найважливішими містами були Жидачів та Долина.

У 1525 році король Сигізмунд І надав Долині Магдебурзьке право, а також видав дозвіл на дроблення солі та паління горілки. У цьому ж столітті почала діяти у місті лікарня. Проблему опалення було вирішено досить оригінально. Згідно з указом Жигимонта ІІ Августа від 16 серпня 1553 року на користь лікарні бралося одне поліно дерева із кожного воза, що проїжджав через місто.

У 1594 році Долина була спалена та сплюндрована татарами, також був спалений і замок. У зв'язку з трагедією король Жигимонт ІІІ надав місту певні привілеї і полегшення в сплаті податків та дозволив побудувати млин на річці Турянці. Пізніше у 1622 році були спалені татарами також села Надіїв та Раків.

З 1648 року в Долині, як і у всій Україні, почалась визвольна боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького. На Прикарпатті діяв великий загін повстанців, очолений Семеном Височаном. Долиняни без вагань приєднались до нього. Після штурму був взятий і зруйнований Долинський замок. Багато польського населення було перебито, але вже через рік окупанти знову повернулись. Український народ свою битву програв.

1668 році в Долині пройшло тзв. «Долинське повстання». Розпочалось воно в Рахині, коли один із польських панів хотів конфіскувати майно в селян. Повстання перекинулось через сусідні села аж в Долину. Головний штаб був у селі Тростянець, де проходив вишкіл молодих новобранців. Аж після загальної мобілізації, поляки змогли придушити збройний спротив.

XVIII-XIX століття

У XVIII столітті починається масовий рух гірського населення проти польської агресії. Повстанців називають опришками. Діяли вони невеликими, але мобільними групами. Їхнім завданням були напади на шляхту та ворожі залоги в містечках Прикарпаття. На території нашого району діяв Іван Довбуш, брат славного Олекси Довбуша. Місцем базування були скали біля с. Бубнище, сьогодні їх називають «Скелі Довбуша».

У 1740 році вибухає нове повстання. Старості Зельонці лише таємною втечею вдалось уникнути розправи. Після зібрання шляхти в селі Судова Вишня, було прийнято рішення найняти військо для придушення повстанців. Місто було знову потоплено в крові. У ті часи церква сприяла формуванню національної свідомості українців. Так ми знаходимо інформацію, що у 1741 році при всіх трьох українських церквах діють школи.

В 1772 році відбувся перший поділ Польщі. Австрійська імператриця Марія-Терезія висунула претензії на Галичину. І вже 13 червня 1772 року Долину було зайнято частиною австрійського війська. Однак Долиною й надалі управляв польський староста Вацлав Жевуський, який не відрізнявся від своїх попередників. У 1781 році міщани написали на нього скаргу, в якій детально розповіли про його поведінку з населенням. Староста був вигнаний і управління міста безпосередньо перейшло до австрійської адміністрації.

У 1791 році Долина була позбавлена старих привілеїв та титулу «Вільне королівське місто». Важливою подією в житті населення Галичини стало повне скасування панщини в 1848 році. Цій події передувало повстання в Угорщині та виступи в Чехії, Словаччині, Галичині та Буковині. В цьому році на престолі почав володарювати Франц-Йозеф. У 1861 році були проведені перші вибори в австрійський парламент. Долиняни проголосували за українського кандидата. Франц-Йозеф був проїздом в Долині, а біля Болехова дотепер збереглося дерево, біля якого він відпочивав дорогою.

За даними 1869 року Долинський повіт мав 2517,62 км2 і посідав перше місце у всій Галичині. В Долині проживало 6638 жителів, із них: 2076 — греко-католиків, 2135 — римо-католиків, 1980 — іудеїв та 447 — протестанти.

У 1875 році було відкрито залізницю, яка з'єднала Стрий та Станіславів,— так звану Залізницю Ерцгерцога Альбрехта. Це відкрило нові можливості для транспортування солі з Долини.

13 грудня 1886 року спалахнула сильна пожежа, яка знищила 320 осель, 2000 чоловік залишилось без житла під час сильних морозів.

В 1897 році в Галичині пройшли вибори, які ввійшли в історію під назвою «Баденівські вибори» на «честь» намісника Галичини поляка графа Казимира Бадені. Вибори відзначались брутальністю та розправами. Загинуло понад 10 українців у сутичках із жандармами. Вся прогресивна Європа їх засудила і граф Бадені змушений був подати у відставку. Ось наводимо цитату тодішньої газети «Галичанинъ» про перебіг виборів у Долині: «4 березня 1897 року староство оточене хмарою сволочі, мужиків б'ють і не пускають голосувати, а жандарми дивляться в іншу сторону… Перед староством жандарми вимагають не тільки запрошень, але і карток(бюлетенів). Хто їх не має, того не впускають або дають уже з написом „Edmund Nowrocki"… Виборець Матвій Савчин з Підбережа поклав 20 злотих перед о. Бірчаком, що отримав за голос на користь старости. Хто не хотів брати грошей, того викидали за двері». Внаслідок таких порушень був «обраний» поляк Едмунд Навроцький, який одразу ж після виборів почав поїти своїх соратників та українців-хрунів. Корчми міста були заповнені. Українським кандидатом по Долинському виборчому округу був видатний діяч Юліан Романчук. Згодом він був обраний до парламенту та посідав посаду віце-спікера рейхстагу, яка була найвищою для українця. 26 листопада 1898 року Долину спіткало нове лихо. Пожежа знищила виробничі та адміністративні приміщення сільзаводу. Багато долинян знову втратили житло та роботу. Міська влада старалась якнайшвидше відбудувати «саліни». 5 травня 1900 року долиняни святкували відбудову солеварні, яка аж до половини ХХ століття була найбільшим підприємством у місті. Ці солеварні залишились і дотепер, але в жалюгідному стані.

ХХ-XXI століття

В 1902 розпочали будівництво міської лікарні, яке завершили у 1904. А в 1903 р. в Долинському повіті працювали 11 лікарів. Через певний брак коштів ця лікарня була відкрита аж 12 вересня 1908 року.

Також у ХХ столітті відбувається розвиток освіти. Так, у 1911 році за ініціативою Крайового шкільного союзу у Долині було відкрито приватну українську гімназію ім. о. Маркіяна Шашкевича, директором якої став Михайло Пачовський. Після української відкрилася також польська гімназія ім. З. Красінського. Діяла в місті і початкова державна школа з польською мовою викладання, але українські вчителі читали свої предмети українською.

Перша Світова Війна

Мирний розвиток міста перервала Світова війна. 21 серпня 1914 року російська армія форсувала Збруч і вдерлася в Галичину. 8 вересня Долина була захоплена росіянами. Австрійський фронт був стабілізований в Карпатах на кордоні між Галичиною та Закарпаттям. Велися запеклі бої за Вишківський перевал та окремі гори.

У складі австрійської армії отримав бойове хрещення легіон «Українських Січових Стрільців». Серед них був лише один долинянин — Августин Болехівський.

Після оборонних боїв осені-весни ініціативу перехопили австрійці, прорвавши фронт під Горлицями. 18 травня почався наступ австрійських військ на Долину, яка була важливим стратегічним містом. У складі корпусу Гофмана знаходився легіон УСС. 28 травня почалися запеклі бої на лінії Лисовичі-Гузіїв, в яких взяли участь 1-й та 2-й курені січових стрільців. 30 травня австрійці залишили свої позиції і не попередили про це стрільців, тому багато наших воїнів було захоплено в полон російським військом. При наступі на Лисовичі, російське військо одночасно вдарило на Гузіїв і зайняло позиції над Свічею. Бойова лінія опинилась на окраїнах Болехова. Ворожий бронепоїзд, на шляху Долина-Болехів, почав обстріл Болехова. Лише завдяки мужності Січових Стрільців російські війська не захопили Болехів, а вже через два дні почали відступати. Вночі з 3 на 4 червня в Долину переможно ввійшли австрійські вояки корпусу Гофмана. Ще двічі лінія бою опинялась на території Долинського повіту, але саме місто більше не зазнало шкоди.

ЗУНР

1 листопада 1918 року сталася славетна подія — проголошення Західно-Української Народної Республіки. Цю акцію провели українські військові, очолювані Д.Вітовським, у Львові. Було створено уряд, вибрано президента та призначено державну адміністрацію. В усіх повітових містах Західної України народ взяв владу у свої руки. Комісаром Долинського повіту призначено відомого політика Северина Даниловича, а міським комісаром став Михайло Пачовський

Пожвавилось економічне життя, бо Долина знаходилась у запіллі, далеко від лінії фронту з поляками.

10 листопада 1918 р. долинянин Іван Левинський був призначений послом ЗУНР до Швейцарії.

ЗУНР не змогла довго проіснувати через російську та польську агресію. Однак у війні двох загарбників перемогли поляки і вигнали більшовиків із Галичини. Це призвело до виникнення на нашій території багатьох націоналістичних організацій. Особливо активно діяла Організація Українських Націоналістів. Долина дала Україні одного із найславетніших представників ОУН — д-ра Володимира Горбового. Також тут діяли товариства «Сокіл» та «Пласт». Протягом цього часу проходило багато погромів українців лише тому, що вони розмовляли рідною мовою. Так напади проводились на читальні, школи та магазини, де були вивіски українською мовою.

Друга Світова Війна

1 вересня 1939 розпочинається Друга Світова Війна, Німеччина нападає на Польщу. А 17 вересня у війну проти Польщі втрутився і стратегічний союзник нацистської Німеччини — Радянський Союз. Польська армія практично не могла чинити опору і була розділена між окупантами. Галичина перейшла під володіння більшовиків. Страждало від цього, як і українське населення, так і польське. В Україні опір чинила ОУН, яка всіма силами намагалась вигнати окупантів.

22 червня — друга фаза війни, коли колишні союзники почали воювати між собою. Війська СРСР тікаючи масово розстрілювали людей. Так вони хотіли вчинити і з працівниками солеварні. Покликавши їх на збори, замкнули двері і вже очікували приходу енкаведистів, але хтось встиг виламати двері й працівники врятувались.

На місце комуністів прийшли інші окупанти, німецькі. Вони теж вели антиукраїнську політику і багатьох наших жителів було розстріляно, або вивезено в концентраційні табори. Було створено Українську Повстанську Армію, яка чинила опір нацистам, але для повного визволення краю в них не було а ні сил, а ні зброї.

У 1944 році знову повернулись більшовики. Під час штурму Долини їх загинуло близько чотирьохсот.

На початку січня 1946 року відділ УПА «Бистриця» зробив наскок на Долину. Здобуто 18 рушниць та іншу зброю, а також багато харчів. 27 травня 1946 року відділ «Летуни» звів бій з енкаведистською охороною вузькоколійки біля смт. Вигода. Убито трьох енкаведистів, а решта втекли.

На початку 50-х років на території Долини та району були знайдені потужні нафтові родовища, і з цього часу розпочалась зовсім інша історія розвитку нашого міста.

У вересні 1990 року в Долині було повалено пам'ятник Леніну. Організаторами були Петро Січко та Степан Полюляк.

Географічне розташування

Місто Долина розташоване на відстані 58 км від обласного центру — міста Івано-Франківськ.

Відстань від м. Долини до: Львова— 111 км; Тернополя — 180 км; Чернівців — 220 км; Ужгорода — 225 км; Києва — 716 км; Варшави — 648 км; Будапешту — 690 км; Братислави — 820 км.

Через Долину протікають малі річки Тур'янка та Сівка. Окрасою міста є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.

Населення

Станом на 01.01.2009 чисельність наявного населення у м. Долина становило 20 522 жителі, із них 20 346 — постійно. Смертність у районі перевищує народжуваність у середньому в 1,2 раза. Також на чисельність населення впливає міграція. Міграційний приріст населення за 2008 рік становив 229 осіб, міграційне скорочення 315 осіб.

Головні проблеми

  • Існування диспропорції між попитом на робочу силу і її пропозицією;
  • Працевлаштування некокурентоспроможних на ринку праці груп населення (інваліди, жінки з дітьми, молодь тощо).

Промисловість та економіка

За 2008 рік промисловими підприємствами міста вироблено товарної продукції на суму 371,3 млн. грн.

Основу промислового комплексу становить нафтогазова промисловість, зокрема підприємства структурні одиниці ВАТ «Укрнафта». Частка даних підприємств у структурі виробленої товарної продукції всього промислового комплексу міста у 2008 році становила 68,8 %. Так НГВУ «Долинанафтогаз» за січень-грудень 2008 року видобуто:

  • Нафти — 316,1 тис. тонн, що становить 96,9 % від аналогічного показника 2007 року;
  • Газу природного — 7,6 млн. м3 — 105,6 % від показника 2007 року;
  • Газу попутного — 86,8 млн. м3 — 95,4 % від показника 2007 року.

Нафта

Про поклади газу та нафти відомо вже понад ста років. Перші відомості з геології району знаходяться в праці Є. Дунківського, яка була надрукована в 1891 році. Одна із перших свердловин була пробурена до глибини 750 метрів, а нафтові пласти були виявлені на глибині 170 та 500 метрів. Але Перша світова війна призвела до занепаду видобутку нафти. Аж в 1935 році з'явились нові свердловини, як вже в 1938 році видобували 415 тонн нафти за рік. З часом свердловини виснажувались і в 1949 давали лише одну тонну за добу. Вся праця на той час була ручна, не було жодної механізації.

Після Другої світової пошуки нафти набрали нових обертів. На глибині 1818 метрів були відкриті верхні продуктивні складки менілітового покладу Долинського родовища. Однак порода прихопила бурильний інструмент, а спроби його звільнити призвели до викиду сировини, який утворив фонтан. Отже велика нафта була знайдена, аварію згодом приборкали і розпочали побудову інфраструктури для масштабного видобутку.

Пошуки родовищ збільшувались, як і сама кількість видобутої сировини. Вже у 1955 р. річний видобуток нафти досяг 145 тис. тонн. Згодом були виявлені великі поклади у Вигоді та Маняві. В період з 1959 по 1963 рр. відкриті і введені в експлуатацію Спаське, Північно-Долинське і Струтинське родовища. Попутно видобувався і газ. У 1963 р. досягнуто максимального видобутку газу — 1,2 млрд. кубометрів, а в 1966 р. — максимального видобутку нафти — 2 млн. тонн. А всього з 1950 по 2008 роки видобуто понад 52 млн. тонн нафти і 19,5 млрд. м3 газу.

У 1970 році НПУ «Долинанафта», яке було створено в 1957 р., перейменовують в НГВУ «Долинанафтогаз» і підпорядковується Державному об'єднанню «Укрнафта» у м. Києві. У 1994 році виробниче об'єднання перетворено у відкрите акціонерне товариство «Укрнафта». Розпочато приватизацію ВАТ «Укрнафта». НГВУ «Долинанафтогаз» з виробничої одиниці перетворено у дочірне підприємство зі статусом юридичної особи. У жовтні 1997 року «Долинанафтогаз» переведено у структурну одиницю ВАТ «Укрнафта».

Сьогодні нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» розробляє десять нафтових родовищ, розташованих в межах Долинського і Рожнятівського районів Івано-Франківської області. У 2008 році видобуто 311 тис. тонн нафти та 87 млн. м3 газу.

Сіль

Як відомо з легенди про виникнення міста Долина, солеваріння на цих землях існує вже більше ніж тисячу років. Соляні джерела були знайдені пастухами князя Андрійовича, які тут випасали овець. Але перша письмова згадка про солеваріння датується роком 1474. Потім про сіль згадується і в році 1525, коли Долина здобула Магдебурзьке право.

Про соляну славу Долини ми переважно дізнаємось із книги поляка Фелікса П'єстрака «Шкіц монографічний салін долинських». На жаль, книги історії, які велися в Долині не збереглися в доброму стані і Ф. П'єстрак не зміг повноцінно їх переписати, тому більша частина його описів відноситься до часів, коли Галичина потрапила під панування Австро-Угорщини. У своїй монографії Ф. П'єстрак зауважує, що в другій половині XIX століття виварювали сіль за примітивною технологією. Солянку черпали із шахт за допомогою коловороту, наливали в бочки, підвозили до казанів, під якими розпалювали вогнище. Вода випаровувалась, а сіль виймали з казанів і досушували біля вогню. В цей час Долинська солеварня вже була, як на той час, великим підприємством. Тут працювали 82 робітники. В тому числі: 4 гайдуки, 2 сторожі, 3 сушарники, 2 водники, 3 ковалі, 2 мулярі, 1 тесляр, 47 виварювальників, 10 помічників, 8 бондарів.

В 1845 році були наміри закрити Долинську солеварню, але їй вдалося разом із Дрогобицькою солеварнею пережити ці часи. Також довелось пережити кілька великих пожеж та повеней, але саліни швидко відбудовували.

З часом солеварні модернізували і виробництво солі швидко зростало. Сам Франс Йозеф наказав відбудувати в Долині солеварню в кінці XIX століття. Майже ціле ХХ століття солеварня активно працювала.

У даний час солеварня закрита.

ЗМІ

В місті Долина діють два повноцінні види ЗМІ: це друковані засоби масової інформації — газети та міська станція радіомовлення.

Газети

  • Свіча — дата заснування видання 1990 рік. Сфера розповсюдження — район. Найбільший тираж серед районних видань в Івано-Франківській області. Цільове призначення газети — громадсько-політичне.
  • Добра справа — громадсько-політичний тижневик Прикарпаття. Також у виданні друкуються оголошення та реклама.
  • Рекламно-інформаційний тижневик «Zолото Карпат». Новини Прикарпаття, Долинського р-ну. Безкоштовні оголошення[3].

Радіо

* Хвиля гір - мовлення проводиться на хвилі 106,2 FM. Засноване радіо у 2009 році. «Хвиля гір» відноситься до розважально-музичних форматів радіо. На базі радіо функціонує продакшн студія. Адреса: м. Долина, вул. Грушевського 11, 2-й поверх.

Культура

У місті 2009 року було створено Долинський муніципальний духовий оркестр.

Театр

В Долині діють дві театральні групи — Долинський народний аматорський театр і дитячий християнський театр. У 2010 році вони відсвяткували 50-річчя народного аматорського театру в місті Долина. Сайт театрів http://nad4asom.blox.ua/html

Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів «Бойківщина»

Один із наймолодших музеїв у Карпатському регіоні — заснований 1998 року. Нова сторінка діяльності музею розпочалась з вересня 2003 р., коли музей одержав новозбудоване приміщення. Будівництво відбулось за сприяння всесвітньовідомої благодійної фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів. Відкриття відбулось 05.09.2003 під час першого Всесвітнього бойківського фестивалю на Прикарпатті.

Це перший музей на Прикарпатті, присвячений Бойківщині — краю, що незважаючи на свою яскраву самобутність і давню історію, досі є мало досліджений та вивчений.

Серед матеріалів експозиції — цікаві археологічні знахідки, знаряддя праці та побуту минулих часів, бойківський одяг та вишивка. У музеї є документи, що висвітлюють різні події з історії краю, стародруки, видані в Україні, твори українського образотворчого та народного мистецтва, а також твори сакрального мистецтва.

Безперечними «родзинками» музею є реконструкція бойківської хати — типової бойківської оселі; писанки, вишиті кольоровими нитками; колекція ляльок та сакральні пам'ятки XVI–XVIII століть.

Спорт

Спортивна слава міста

На Долинщині були певні труднощі з розвитком спорту, адже це гірська місцевість, але відомо, що ще перед світовою війною в м. Долина було створено спортивно-пожежне товариство «Січ», яке виховувало молодь в національно-патріотичному дусі та готувало її фізично. Спортивні товариства формувались за національною ознакою: євреї мали свої, українці та поляки теж створювали власні клуби. Перша світова війна, польська окупація та інші події загальмували розвиток спорту в регіоні, але після 1922 року ситуація покращилась і виникли нові спортивні організації.

Найпопулярнішим на Галичині був футбол, хоча Долинщина в цьому напрямку відставала від своїх сусідів. Це спричинила висока ціна на землю, яка була придатна для будівництва стадіону, а також поганий рельєф. Але, зрештою, постало питання про будівництво нового майданчика. Фінансування було переважно добровільне. Було закуплено землю майже в центрі міста, де роботи почались в 1933, а закінчились в 1935 році. Взимку стадіон заливали водою під лід. Стадіон був польським, тому українців туди не пускали. Були спроби створити українську команду, але всі намагання були марними. Аж після розпаду Польщі в 1939 році наші гравці могли грати на цьому стадіоні.

Розвиток спорту в Долині розпочався аж після 1952 року, коли почалося освоєння Долинського родовища нафти. Сюди приїхало багато молоді, яка і була зацікавлена в спорті. В 1961 році було відкрито спортивну школу, якій було передано будівлю костелу. А в 1986 році спорт-школа перейшла в нову будівлю. Багато її вихованців досягли високих успіхів на українській та міжнародній арені. Найбільшу спортивну славу принесли борці. Чемпіонами України стали: Роман Гриців, Микола Федура, Стефаненко Василь, Січко Андрій. Також плідно працює тренер Степан Чернецький, який виховав п'ять майстрів спорту, а його син Олександр став володарем Кубка світу та призером Чемпіонату Європи. С.Чернецькому присвоєно звання «Заслужений тренер України».

ФК «Нафтовик»

У 1955 році була створена футбольна команда «Нафтовик» (Долина), яка з 1959 року почала виступати в першості області, де багато разів ставала чемпіоном. Потім стала третім призером серед аматорських команд і здобула право виступати в професіональній другій лізі України, де провела 10 сезонів. Команду з 1992 р. очолює президент і старший тренер Степан Штень. Зараз команда проводить другий сезон у першій групі чемпіонату Івано-Франківської області.

Счетчик PR-CY.Rank